Ви знаходитесь: » » Василь Сачко: Тренерська лава - те ​​саме, що електричний стілець
20
вер

Василь Сачко: Тренерська лава - те ​​саме, що електричний стілець

  • 0
Додав:admin
Категорія: Інтерв'ю
Василь Сачко: Тренерська лава - те ​​саме, що електричний стілець

Фото Олега Дубини

Напередодні центрального матчу 10-го туру з «Шахтарем» на питання кореспондента «СЕ» відповів наставник «Ворскли» Василь Сачко.

- У сезоні 2013/14 зіграно вже більше третини дистанції. До тренерської ролі вже встигли звикнути?
- Частково. До чогось вже звик, до чогось поки звикаю, а багато до чого ще доведеться звикати. Тренерська робота - справа дуже відповідальна: щодня доводиться вирішувати безліч важливих питань, пов'язаних з командою. У робочому процесі будь-якого тренера не обходиться без хвилювань, переживань. І це - нормально. Я знав, куди йду і що мене чекає, тому сприймаю все відповідним чином.
- З ким із колишніх наставників, під керівництвом яких вам доводилося грати, спілкувалися з приводу вашого призначення?
- З Миколою Павловим і Віталієм Кварцяним. Ці люди зробили в моєму житті багато, коли я грав під їх керівництвом. Вони сьогодні допомагають мені порадами, і за цю підтримку я їм дуже вдячний.
- Тренерську лаву іноді порівнюють з електричним стільцем. Була можливість переконатися в цьому на особистому досвіді?
- О- о-о, так! Мені це вже знайоме. Повірте, це не гучні слова - все дійсно так. Одна справа - виходити на поле в якості футболіста, а зовсім інша - бути тренером. Будучи в ролі гравця, ти зі стартовим свистком повністю перемикаєшся на гру, в ролі ж наставника доводиться думати не тільки про себе, але в першу чергу про команду. Наприклад, про підопічного, що отримав травму, трапляється, переживаєш навіть більше, ніж він сам. Переживаєш за кожен момент, який відбувається на полі, намагаючись знайти щось нове і ефективне, що б допомогло змінити ситуацію. Сказати, що на тренерській лавці сильно хвилюєшся і переживаєш - значить, нічого не сказати. Це дійсно те ​​саме, що електричний стілець.
- Після дев'яти турів нинішнього сезону ваша команда набрала 16 очок, в той час як після такого ж відрізка минулого чемпіонату Ворскла мала у своєму активі всього 8 пунктів. З чим це пов'язуєте?
- Тут багато різних факторів. Насамперед можу сказати, що рік тому дещо іншим був календар. Крім того, в той час з командою працювали інші люди, можливо, іншою була і атмосфера в колективі. Але зараз ми думаємо про день нинішній. Я радий, що нині у Ворсклі працює тренерський штаб, в якому кожен є професіоналом. Колеги кваліфіковано виконують роботу, необхідну для якісного зростання команди. Підібрався у нас і хороший колектив, в якому грає багато майстровитих хлопців. Наше завдання - щоб у команді була сприятлива аура і щоб хлопці знали, чого від них хочуть. У першій половині першого кола календар ігор у Ворскли був не настільки серйозним, яким буде в його заключній частині. Попереду нашу команду чекають дуже складні матчі, з яких найближчий з Шахтарем. Назвати легким пророблений шлях не можна - він був непростий. За цей час щось у команди виходило, щось ні. Зате ми побачили, над чим ще потрібно працювати.
- Везіння в іграх вашої команди мало місце?
- У грі кожної команди без частки везіння не обходиться. У якомусь матчі воно було у Ворскли, а в якомусь удача більше супроводжувала суперника. Але я не схильний все списувати на цей рахунок. Тим більше що везе, як відомо, сильнішому. Ми дуже хотіли виграти у всіх дев'яти матчах, проте не завжди це вдавалося. Добуті ж перемоги були заслуженими, а в ряді ігор з іншим результатом в чомусь, значить, недопрацювали. Хоча я вдячний хлопцям за старання. Взяти, приміром, матч з Волинню. Прикро, коли команда, ведучи в рахунку 2:0, пропускає три м'ячі. У такий переломний момент не всім вдається знайти в собі сили, адже на перший план виходить вже психологія. Ясна річ, в таких випадках не завжди все виходить. Але головне - старання. Підопічних, які завершили ту гру внічию, 3:3, мені дорікнути нема в чому.
- Судячи з результатів виїзних поєдинків можна зробити висновок, що Ворскла далека від горезвісного синдрому чужого поля. Три перемоги при двох нічиїх у п'яти матчах - таким показником можуть похвалитися хіба що лідери...
- Ми стараємося. Працюючи в цьому напрямку, вдалося донести до хлопців, якою має бути гра кожного з них і команди в цілому. Вони повірили у свої власні сили, і у них все виходить. Правда, ми не тільки багато забиваємо, але і багато пропускаємо. Це пояснюється просто: нам неприйнятна оборонна тактика. Ми намагаємося створювати моменти, постійно проводити атакуючі дії з завершальний ударами. Ясна річ, доводиться ризикувати. Звідси і помилки в задній лінії, що призвели до пропущених м'ячів. Але футбол тим і цікавий, що для перемоги потрібно забити на один м'яч більше, ніж суперник.
- Вас, як тренера з минулим нападника, напевно радує той факт, що у всіх дев'яти матчах чемпіонату ваша команда не йде з поля без гола.
- На відміну від Ворскли колишніх років, яка мало забивала, зараз ми прагнемо досягати мети в кожному матчі. Від хлопців наш тренерський штаб постійно вимагає забивати більше, і потрібно віддати їм належне, в цьому напрямку вони намагаються досягти успіху.
- З п'ятнадцяти м'ячів, забитих вашою командою, на рахунку нападників всього шість. Не мало?
- Це середній показник. Втім, насправді це не настільки важливо, дивлячись з якого боку на нього подивитися. У деяких командах забивають тільки нападники, і якщо з якоїсь причини той чи інший форвард знаходиться не в кращій формі або пропускає гру, то в складі виникає дисбаланс. Якщо ж у наявності тренера будь-які гравці можуть створювати загрозу воротам суперника, то забити здатний кожен. Так відбувається і в Ворсклі, де можуть відзначитися як гравці середньої лінії, так і захисники.
- Чи задоволені новачком Олегом Міщенко?
- Я вважаю, що всі придбання приносять Ворсклі» плоди. Не хочу конкретизувати, зупиняючись на кандидатурі того чи іншого футболіста. А вже тим більше, когось виділяти і хвалити. Скажу лише, що я радий за Олега, як, втім, і за інших футболістів - зокрема, Дениса Дедечко. Але їм є ще куди рости. Ворскла ж сильна колективом. Хорошим, згуртованим колективом.
- Поповнення в особі новоспеченого новачка Адиса Яховіча розраховане на посилення гри на позиції центрального нападаючого?
- Так. Це форвард таранного типу. Найближчим часом, я думаю, ми побачимо цього футболіста в грі. Важливо, коли в команді є здорова конкуренція. Її іноді так не вистачало Ворсклі.
- У спарингу з Геліосом брали участь двоє потенційних новачків, які були на перегляді у Ворсклі. Треба думати, з числа вільних агентів?
- Селекційна робота - невід'ємна частина у діяльності будь-якого клубу, і Ворскла - не виняток. Процес перегляду згаданих вами футболістів завершився, проте сам пошук талановитих і кваліфікованих футболістів триватиме і надалі. Ми переглядаємо багатьох гравців, в першу чергу віддаючи перевагу українським виконавцям.
- Нині команда перебуває на п'ятому місці в турнірній таблиці, відстаючи від ділячих другу і третю сходинки Дніпром і Чорноморцем всього на чотири очки. Цей факт додає спортивного азарту?
- Якщо говорити на даний момент, то безумовно. Але мені не хотілося б бігти попереду паровоза - подивимося після 30-го туру. Не варто забувати, що попереду у нас важкі ігри.
- Керівництво клубу якимось чином старання футболістів заохочує?
- У футболістів є контракти, існує і система преміювання. У нас преміальні хоч і не якісь захмарні, але зате стабільні.
- Якщо до зимового антракту Ворсклі вдасться зберегти займані позиції, чи будете думати про нову спробу виходу в Європу?
- Наше завдання - виходити на кожну гру і максимально віддаватися їй. А ще якомога більше забивати, зберігаючи свої ворота від пропущених м'ячів. Нам належить ще багато працювати, адже є чому вчитися.
- Успішні результати команди на глядацькому інтересі в Полтаві не сильно позначаються. У чому парадокс - не думали?
- Полтава - місто хоч і невелике, але армія своїх уболівальників у Ворскли є. Стереотип про занадто низьку відвідуваність полтавського стадіону, мабуть, склався з огляду на те, що телевізійна камера під час трансляцій домашніх матчів Ворскли показує протилежну трибуну. Основна ж маса глядачів розташовується на центральній. Можу сказати, що в Полтаві дуже люблять футбол. Останнім часом кількість вболівальників на нашому стадіоні зросла, що не може не радувати. І якщо команда буде покращувати результати, демонструючи видовищний футбол, то їх буде ще більше. Ми відчуваємо підтримку наших шанувальників, яких цінуємо і поважаємо.

В'ячеслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ
Переглядів: 511 Коментарів: 0
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Яндекс.Метрика