Ви знаходитесь: » » Дмитро Непогодов: Хочу зростати разом з Ворсклою
26
вер

Дмитро Непогодов: Хочу зростати разом з Ворсклою

  • 100
Додав:admin
Категорія: Інтерв'ю

Дмитро Непогодов: Хочу зростати разом з Ворсклою

Фото Олега Дубини 

 
Рік тому на "останньому рубіжі" Ворскли з'явився молодий воротар Дмитро Непогодов. Поступово хлопець почав потрапляти у стартовий склад, а з початку сезону Дмитро став незмінним воротарем команди. На відміну від інших футболістів, ім'я цього гравця нечасто можна побачити на сторінках футбольної преси. Тому ми дуже вдячні, що Дмитро знайшов час і дав ексклюзивне інтерв'ю для неофіційного сайту ФК Ворскла. 
 
- Чому ти вибрав амплуа воротаря? З такими антропометричними даними ти б міг стати, наприклад, захисником. Гравців такого типу дуже полюбляє В.В. Кварцяний...
- Коли я став у ворота, мені було близько 8 років, в мене тоді не було ніякого великого зросту, і тим більше я не знав, хто такий В.В.Кварцяний (посміхається). Просто так вийшло...
- Ти був на перегляді в таких командах, як київське Динамо, донецький Шахтар, грав за марсельський Олімпік... Чому не вдалося закріпитися в командах наших грандів і як ти опинився у Франції?
- Ну, в Динамо я не був на перегляді - я займався в динамівській школі з 7 років, з невеликими перервами займаючись в київській Оболоні. Щодо Шахтаря, то я там був на перегляді у другій команді. Врешті-решт я вирішив спробувати свої сили за кордоном. Не можна сказати, що я грав у Марселі - я грав за команду 18-річних, в дублі. А в першій команді я провів рік, але так жодного разу і не зіграв. Хоча я вдячний долі за те, що мені вдалося попрацювати з зірками світової величини, нехай навіть і на тренуваннях. 
- Після  Марселя була можливість залишитися в Європі?
- Можливість-то була, але не на тому рівні, на якому я хотів би грати і тренуватися. Тому я вирішив повернутись в Україну.
- У Ворсклі твоїм напарником по амплуа був досвідчений Долганський, який свого часу "виховав" Андрія П'ятова, гравця Шахтаря і збірної України. Як тобі працювалося із Сергієм, почерпнув ти що-небудь корисне для себе?
- Сергій дуже приємна і ерудована людина не лише на футбольному полі, а і в житті, тому мені було дуже цікаво з ним працювати. Звісно, від кожного тренера і партнера по амплуа ти підкреслюєш якісь моменти для себе, і Сергій не виключення. В багатьом завдячуючи йому мене почали підпускати до стартового складу, за це йому величезна подяка. 
- Коли пішов Долганський, ти відразу став основним воротарем Ворскли. Сильно тиснув тягар відповідальності?
- Це трапилось не після того, як він пішов, а тоді, коли він став працювати за суміcництвом тренером воротарів. Спочатку було хвилювання, бо в нас була загрозлива ситуація в турнірній таблиці. Але з часом звикаєш, тим більше тоді в мене вже був деякий досвід виступів у Прем'єр-Лізі. Також дуже допомогло те, що я підтримував ігровий тонус в матчах за дубль.
- Наскільки важко психологічно після пропущеного голу, особливо якщо результат матчу нічийний або команда програє?
- В перший момент, можливо, і важко. Але воротарська психологія така, що як не дивно - чим скоріше ти забудеш про свою помилку і пропущений гол, тим легше тобі буде по ходу матчу. Після гри треба проаналізувати помилки і намагатись не допускати їх в майбутньому.
- Вболівальники часто звинувачують у поразці команди воротаря, можуть крикнути щось образливе з трибуни... Дратує така поведінка?
- Вболівальники мають право на власну думку, адже вони платять свої гроші, коли приходять на стадіон. Звісно, без помилок у футболі не буває, бо якби дві команди не помилялись, то і дивитись футбол було б нецікаво. Наше завдання - звести кількість помилок до мінімуму, добиватись позитивних результатів і радувати людей, що приходять на стадіон, і щоб з кожною грою їх ставало все більше. А щодо якихось образ під час матчу, то наприклад, я повністю зосереджений на грі і їх просто не помічаю.
- Існує думка, що якщо польовий гравець з віком втрачає свої ігрові якості, то воротар навпаки, стає досвідченішим і сильнішим. Згоден з цим?
- Звісно. Під час гри на воротаря лягає не стільки фізичне навантаження, скільки психологічне. Важливо бути завжди сконцентрованим, читати гру, займати вірну позицію. З віком, з досвідом в усіх цих якостях лише додаєш.
- Які перспективи для себе ти бачиш у Ворсклі? Чи є у команди шанси зіграти в наступному сезоні в Лізі Європи?
- Ворскла - це амбіційна молода команда, і я хочу зростати разом з нею. Наскільки довго і як високо - покаже час. Щодо Ліги Європи я вважаю, нам про це думати рано. Треба просто старатись у кожній грі брати максимум очок і радувати вболівальників красивою грою. А в кінці сезону побачимо, що з цього вийде.
- Розкажи трохи про себе - як проводиш дозвілля,  які інтереси окрім футболу, яку музику слухаєш? З ким товаришуєш у команді?
- В нас дуже дружній колектив, тому спілкуюсь з усіма. Щодо дозвілля, то на нього в принципі під час сезону не так багато часу залишається. Коли є час, то читаю, слухаю музику, ходжу у кіно. І звичайно, багато часу і сил забирає моя собака лабрадор, яка живе разом зі мною у Полтаві. Вона допомагає мені трохи відволіктися від футболу.
- Назви одну рису характеру, яка точно могла б охарактеризувати тебе.
- Навіть не знаю, що відповісти. Напевно, про це треба спитати у моїх близьких і друзів.

Андрій ДОМНЕНКО, vorskla.poltava.ua
Переглядів: 2287 Коментарів: 1

Victoria_R
Написав:

Victoria_R

Дата: 26 вересня 2013 19:31Коментарів: 3Публікацій: 0
Спасибо за вью

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Яндекс.Метрика