Хорватський легіонер, півзахисник Ворскли, дав невелике ексклюзивне інтерв’ю для нашого сайту.

В нинішньому сезоні часу для перепочинку у футболістів не так багато – вже на початку серпня гравці Ворскли зберуться у Полтаві, щоб після коротких зборів розпочати новий сезон. Незважаючи на відпочинок, хорватський півзахисник Ворскли Давід Пуцлін знайшов час поспілкуватися з кореспондентом нашого сайту та розповісти про останні враження.

– Давіде, розкажи про своє дитинство та юність. Як ти вирішив стати футболістом, хто або що вплинуло на твоє рішення?

– Футболом почав займатися, коли мені було 5 років. Спочатку грав у місцевому клубі «НК «Слобода», а з 7 років – у «Вартекс». Я полюбив футбол з самого початку, і мій батько був великою підтримкою для мене (він також є фанатом футболу). Одночасно, як кожен хлопчина, я відвідував початкову школу, і разом з футболом моїм другим захопленням були барабани. До речі, я все ще граю на них в якості хобі.

– Ти відразу почав грати в центрі півзахисту, чи пробував себе на інших позиціях? Де тобі найкомфортніше грати?

– Спочатку я грав ближче до лінії захисту, пізніше – на правому фланзі півзахисту, бо в мене була непогана швидкість. Найкомфортніше почуваю себе на нинішній позиції, у центрі поля.

– Тобі довелося пограти у Німеччині, а також у вищому дивізіоні Хорватії та в українській Прем’єр-Лізі. Який чемпіонат ти вважаєш сильнішим?

– Кожен чемпіонат має свої відмінності. Німецька ліга більш фізична, хорватська – більш технічна, а українська – більш динамічна. Важко сказати, яка ліга є сильнішою, але якщо порівнювати хорватську та українську ліги, я повинен сказати, що хорватська більш орієнтована на володіння м’ячем. В українській лізі гра швидша та динамічніша.

– Якби Ворскла грала в чемпіонаті Хорватії, яке б місце вона там займала?

– Важко сказати, яке б місце вона там посіла, але з її якістю гри вона точно була б жорстким конкурентом. Напевно, була б десь у середині таблиці.

– Як ти потрапив в Україну? Чи були тут якісь варіанти, окрім Ворскли?

– Це була угода через менеджера. «Ворскла» була єдиним клубом в Україні, який зацікавився мною.

– Наскільки комфортно ти почуваєш себе в Полтаві? Наскільки важко спілкуватися з партнерами по команді через мовний бар’єр?

– Я родом з невеликого міста, тому Полтава для мене досить велика, але незабаром я почав насолоджуватися цим. За кілька тижнів я вивчив навколишню місцевість, у мене вже є улюблені місця, щоб поїсти та випити кави. Щодо клубу, то я відчуваю себе досить комфортно, і потроху починаю розуміти товаришів по команді та тренерський склад. Футбольну мову завжди легко зрозуміти, але за інших обставин у мене б виникли проблеми з розумінням. Я розпочав уроки української мови, так що день у день стає простіше.

– З ким з гравців Ворскли в тебе склалися дружні відносини?

– Коли я вперше прийшов у клуб, Едін Шехіч був великою підмогою. Він хорват і розмовляє українською, тому з ним було легше в мої перші дні в команді. Ми продовжили свою дружбу і в подальшому. Я маю дружні стосунки і з усіма іншими товаришами по команді.

– Ворскла не показала гарних результатів у чемпіонаті, але зуміла дійти до фіналу в Кубку України, і для перемоги не вистачило зовсім трохи. Як вважаєш, чого саме не вистачило команді: майстерності, витривалості, чи просто не пощастило?

– Я знаю, що у Ворскли були і кращі досягнення в минулому, але в другій частині чемпіонату ми дійсно мали хороші результати. В  фіналі Кубку я вважаю, що нам не вистачило удачі.

– Які твої найсильніші враження у цьому сезоні?

– Найсильнішими враженнями були перемога в матчі проти ФК Шахтар і, безумовно, фінал Кубку.

– Ворскла вже проявила себе як команда, що вміє на рівних грати з грандами. Чого ти особисто чекаєш від нового сезону? Чи зможе команда повторити кубковий успіх або поборотися за медалі?

– Я розраховую боротися за Лігу Європи, оскільки Ворскла має історію та потенціал для участі в такому турнірі. Команда напевно може повторити успіх фіналу Кубку України, або навіть виграти його.

Спілкувався Андрій ДОМНЕНКО, vorskla.poltava.ua